З цьогорічних відвідин Дрогобича склався калейдоскоп з туристичних об’єктів, фрагментів з VIII-го Фестивалю Бруно Шульца, випадкових придбань колекціонера і бібліофіла.

Екскурсія на вежу ратуші. З вежі ратуші видно практично все місто. На гору можна дістатися крутими і вузькими сходами. Дорогою на вежу можна побачити унікальний годинник. Його циферблати розміщені на чотири сторони світу, а дзвін відбиває кожні 15 хвилин та години. У бані вежі міститься дзвін.

Ось така випадкова знахідка – пам’ятна медаль:

Пам’ятна медаль, виготовлена у 1983 році в Україні з ініціативи Львівського обласного відділення Товариства охорони пам’яток історії та культури з нагоди 500-ліття виданої 7 лютого 1483 у Римі книги Юрія Котермака (Дрогобича) «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni M.cccc.lxxxiii), яка є першою відомою друкованою книгою українського автора. У цій книзі було поміщено відомості з географії, астрономії, метеорології, а також зроблено спробу визначити, в межах яких географічних довгот розташовані міста Вільнюс, Дрогобич, Львів тощо. Крім того, міститься ряд астрологічних прогнозів, що відповідало стилю того часу.

Безпосереднім ініціатором підготовки і випуску медалі був історик Кудин Ігор Андрійович, що на той час обіймав посаду 1-го заступника Львівського обласного відділення Товариства охорони пам’яток історії та культури. Тираж медалі становив близько 100 примірників у бронзі, 1000 примірників з алюмінієвого стопу.

Автор медалі – український художник Жолудь Олександр Семенович .

Пам’ятною відзнакою були нагороджені як відомі, так і молоді талановиті діячі науки та культури України. Зокрема: Ярослав Ісаєвич, Любомир Сеник, Лариса Скорик, Богдан Якимович, Володимир Білецький та ін.

Опис медалі:

Медаль має форму правильного кола. Виготовлена з легкого сріблястого сплаву. Товщина — 5 мм. Діаметр — 57 мм.

На лицевому боці медалі барельєфне зображення Юрія Дрогобича і напис випуклими літерами 4х4 мм: «Юрій Дрогобич 1450—1494» . На звороті в центрі випуклими літерами 8х8 мм і 5х5 мм напис: «500 ПРОГНОСТИК» 1483-1983. По колу випуклими літерами 3х3 мм напис: «Перша друкована книга українського автора».

Тут описана історія виготовлення медалі:

Якимович Богдан. СВІТЛИЙ ОБРАЗ ВИДАТНОГО УКРАЇНЦЯ: до історії пам’ятної медалі Юрія Котермака-Дрогобича та подій «навколомедальних» // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – Т. 43. – Донецьк, 2017. С. 127-141.: https://drive.google.com/file/d/1FUva4RXRd0oqlRiaZ7Jg65xKuQEAFzy5/view?usp=sharing

VIII-й Міжнародний фестиваль Бруно Шульца:

Заходи цьогорічного VIII-го Міжнародного фестивалю Бруно Шульца відбувались у Львові, Дрогобичі, Трускавці і я покажу фрагменти з фестивалю, на яких був присутній. Офіційний перший день фестивалю першого червня розпочався у приміщенні дрогобицького музично-драматичного театру ім. Юрія Дрогобича, де виголосили свої вітальні промови почесні гості та друзі фестивалю. Були виголошені інавґураційні лекції почесних гостей фестивалю польського прозаїка та есеїста Адама Заґаєвського «У напрямку Дрогобича» і ісландського поета та прозаїка Сйона «Цинамон на льоду: Бруно Шульц мандрує до країни чотирьох годин денного світла».

Інформація про гостей:

Адам Заґаєвський https://culture.pl/pl/tworca/adam-zagajewski

«Рoeta, prozaik, eseista, krytyk, tłumacz, laureat wielu prestiżowych nagród literackich, tłumaczony na wiele języków. Urodził się 21 czerwca 1945 roku we Lwowie.

Piszący białe wiersze przedstawiciel poezji apollińskiej, jasnej, klasycyzującej. Laureat wielu nagród w dziedzinie literatury, w tym Neustadt (2004) i “Zhongkun” (2014), zwanymi “małym Noblem” i “chińskim Noblem poetyckim”. “Żelazny” polski kandydat do literackiej Nagrody Nobla.

“Ulubionym żartem w kręgach krakowskich przyjaciół jest mówienie o Adamie Zagajewskim […] jako o starym nobliście – po ukazaniu się tomu jego esejów ‘W cudzym pięknie’ jeden ze wspólnych znajomych zadzwonił do mnie wzruszony: ‘Adam wydał tom swoich mów noblowskich!’. Pożyjemy, zobaczymy.”

[Jerzy Illg, “Mój Znak. O noblistach, kabaretach, przyjaźniach, książkach, kobietach”, Wydawnictwo Znak, Kraków 2009]»

Сьйон Матеріал з Вікіпедії