Карпатський трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Тип	залізнична лінія
Статус	працює
Повна назва	Вигодська вузькоколійна залізниця
Штаб-квартира	смт Вигода
Роки функціонування	1890 — сьогодення
Країна	Україна
Ширина колії	750 мм
Материнська компанія	ТОВ «Уніплит» ТзОВ «Карпатський трамвай»
Сайт	greentrain.com.ua
Карпатський трамвай у Вікісховищі

Ви́годська вузькоколі́йна залізни́ця (сучасна рекламна назва — Карпа́тський трамва́й) — мережа гірських вузькоколійних ліній (ширина колії — 750 мм) в Українських Карпатах — поблизу смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області. Побудована в XIX столітті для вивозу деревини з гір.

На 2018 рік лишилося близько 7 км колії, що використовувалась, діє і за первісним призначенням, і як туристичний маршрут.

Історія

У другій половні XIX століття почався інтенсивний розвиток промисловості у Австро-Угорщині, зокрема й у Галичині. В Українських Карпатах зріс обсяг вирубування дерев і постачання деревини в усі регіони імперії. Тому виникла потреба у вдосконаленні методів її транспортування.

Лінія вздовж Мізунки

1890 року власником місцевих лісопилень бароном Леопольдом Поппером фон Подгарі було збудувано вузькоколійну залізницю завдовжки 3 км від Вигоди до тартаку в Старому Мізуні. Громада села Старий Мізунь не дозволила будувати залізницю лівим берегом, де були сільські городи, тому колію проклали правим. Спочатку використовували кінну тягу, а на початку ХХ століття перейшли на парову.Дрезина з пасажирами

Перед Першою світовою війною барон Поппер продав вузькоколійку британському акціонерному товариству «Сільвінія». 19 лютого 1918-го краківська фірма «Фальтер і Даттнер» почала проектування продовження залізниці зі Старого Мізуня далі долиною Мізуньки. Роботи закінчилися 1920 року. Головну лінію продовжили до урочища Соболь, також були збудовані відгалуження.

Окрім основного призначення — перевезення деревини, лінію використовували у туристичних цілях. У тогочасній пресі час від часу навіть з’являлися відповідні рекламні повідомлення.

Лісоруби найчастіше виїздили на лісозаготівлю в понеділок вранці, а поверталися додому в п’ятницю увечері. Проте кожної середи до них залізницею приїздили їхні дружини.

Перед Другою світовою війною «Сільвінія» планувала будувати ширококолійну залізницю як продовження «Карпатського трамваю» через Торунський перевал до Хуста. Проте цей проект не був реалізований через відсутність коштів.

Лінія вздовж Свічі

Вигодська вузькоколі́йка. історичне фото

1913 року німецька компанія «Оренштайн і Коппель» (нім. Orenstein & Koppel) почала будівництво другої вузькоколійки в долині річки Свіча завдовжки 21 км. Вона пролягла від Вигоди до Людвиківки. 1914 року, через початок Першої світової війни будівництво зупинилося. 1936 року лінію продовжили — вона розгалужилась і відтак закінчувалася станціями Бескид і Свіча (поблизу теперішньої межі Івано-Франківщини та Закарпаття).

1939 року лінія мала довжину 65 км. Потяг вирушав із Вигоди о 8:45 і прибував на станцію Свіча о 10:30; вирушав зі Свічі о 16:30 і прибував у Вигоду о 18:00. Курсував лише у робочі дні. Швидкість руху становила близько 25 км/год.

Об’єднання ліній

Після Другої світової війни для відновлення шахт Донбасу потрібно було багато деревини. Тоді поблизу Вигоди її заготовляли щорічно по 700 тис. м². В цей час дві вузькоколійки об’єднали в одну, почали активне будівництво відгалужень. Довжина „Карпатського трамваю“ сягнула 180 км. Використовували паровози типу «ГР» і вагони «Ваймер».

У 1970–1980-х обсяг лісозаготівель знизився, залізниця почала занепадати. На початок 1990-х довжина колій становила 135 км. Сильні повені 1998 року знищили половину колії.

З 2000 лінію вздовж Мизунки експлуатують за первісним призначенням. Нею регулярно курсують вантажний потяг і потяг, що перевозить лісорубів.

Туристичний маршрут

«Карпатський трамвай» експлуатує компанія «Уніплит». З 2004 року його використовують і в туристичних цілях. З навколишніх міст до станції курсують туристичні автобуси зі Львова, Моршина, Трускавця тощо. Зазвичай перед поїздкою у кафе поблизу можна замовити їжу, яку доставляють до кінцевого пункту — покинутої бази відпочину «Джерело». На території колишньої бази відпочинку для туристів працюють кіоски з сувенірами, кафе і встановлено дерев’яні столики із дахами.

Сучасний стан

Довжина рейки полотна „Карпатського трамваю“ становить 7 м, висота — 8 см; вага однієї рейки — 85,4 кг. Ширина колії — 750 мм. На пару рейок припадає 11 шпал.

Парк Карпатського трамваю сьогодні складається з автомотриси ТУ6П-0037, двох пасажирських вагонів і відкритої платформи. Сучасний маршрут пролягає від селища Вигода через лісоділянку та селище лісорубів Міндунок (Солотвинський) до урочища Сенечів (поблизу села Сенечів), проходячи понад річкою Мизунка.

Поблизу виїзду з містечка Вигода встановлено пам’ятник „Карпатському трамваю“ — паротяг ВП-4 випуску 1948 року (саме такий раніше працював на лінії).

Нині^[коли?] з двох гілок у робочому стані залишається одна — в напрямку с. Мізунь. В напрямку с. Мислівка рейок практично вже немає — розібрали та здали на металобрухт. Занепад вузькоколійки стався через роздріблення лісогосподарств теперішнім керівництвом і перехід на вивезення лісу вантажівками, що сильно шкодить довкіллю, зокрема річкам і потокам^{[джерело?]}. Залишки довоєнних рейок можна знайти в глухих закутках біля урочища Кругла Млака.

Центр спадщини Вигодської вузькоколійки

У Вигоді створено Центр спадщини Вигодської вузькоколійки. Це перший в Україні унікальний інтерпретаційний візит-центр історичної та природної спадщини, який в інтерактивній формі знайомить відвідувачів з минулим та сучасним бойківського краю.^[1] Місцева атракція приваблює туристів не лише з усієї України, але й з-за кордону.

Історія Центру

Центр спадщини Вигодської вузькоколійки був створений у 2015 році Туристичною асоціацією Івано-Франківщини (ТАІФ) в рамках проєкту «Карпатські вузькоколійки» Програми транскордонного співробітництва ЄІСП «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна» за співфінансування Європейського Союзу та місцевої влади^[2]. Центр спадщини розташований у найстарішій будівлі смт Вигода, спорудженій у 1855 році. Це колишня резиденція австрійського барона Леопольда Поппера фон Подгарі, який у 1873-му році заснував Вигодський тартак. Був час, коли цей будинок приймав гостей чи слугував штаб-квартирою для військових. У радянський період будівля була сільським клубом, потім впродовж кількох десятків років використовувалася частково, у ній знаходилася селищна бібліотека.

Експозиція

У виставковій зоні використано сучасні аудіо-візуальні презентаційні технології та інтерактивні інтерпретаційні об’єкти, що допомагають пізнати історію вузькоколійної залізничної дороги, традиційних лісорубних промислів, бойківської культури та ремесел, пов’язаних з деревом, а також розповідають про місцеву економіку, що базується на використанні природних ресурсів. Цей центр відрізняється від звичайного музею тим, що торкатися руками у ньому можна (і навіть треба) до всіх експонатів, адже вони зроблені у формі ігор, завдань, на які потрібно знайти відповіді^[3][4].

Робота Центру

У кінозалі транслюється спеціально створений в рамках проєкту багатомовний фільм (є версії українською, англійською, російською, польською та німецькою мовами) про історію місцевості. На базі Центру спадщини створено еко-школу, розроблену на основі природничих шкіл Фінляндії^[2] Еко-школа розрахована на учнів віком 11-17 р. Центр спадщини Вигодської вузькоколійки виконує також роль центру туристичної інформації.

Повна назва

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ГРІН ТРЕВЕЛ”Адреса Україна, 77552, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, селище міського типу Вигода, ВУЛИЦЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО, будинок 63 Дата заснування 31.05.2016 Директор Ружевич Мар’яна Василівна Стан зареєстровано Код ЄДРПОУ 40522673 Статутний капітал 10 000 грн.Основний вид діяльності

93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг Власники Літвінов Сергій Олексійович
засновник 10 000 грн. (100%) Літвінов Сергій Олексійович бенефіціар Статус єдиного податку Єдиний податок 3 групи по ставці 2% з 01.07.2017

КЛАСИЧНИЙ МАРШРУТ ОБ 11.00 ТА 15.00

№ п/п Час проведення Зміст заходу

1 11:00;15:00 Прибуття в смт. Вигода

2 10.00 – 10.45; 14.00 – 14.45 Екскурсія по смт. Вигода, пам’ятна фотографія біля пам’ятника І.Фрака та пам’ятного знаку “Паровоз”

3 10.45 – 11.30; 14.45 – 15.30 Посадка на “Карпатський трамвай”

4 11.30 – 12.00; 15.30 – 16.00 Переїзд та ознайомлення з заповідником “Ширковець”

5 12.00 – 12.20; 16.00 – 16.20 Переїзд та зупинка в с. Н.Мізунь , відвідування джерела “Нафтуся” або “Дзюркач”

6 12.20 – 12.30; 16.20 – 16.30 Переїзд та зупинка “ Мізунські водоспади”

7 12.30 – 13.00; 16.30 – 17.00 Проведення маневрів

8 13.00 – 13.30; 17.00 – 17.30 Переїзд до санаторію “Джерело Прикарпаття” в Новому Мізуні

9 13.30 – 14.00; 17.30 – 18.00 Зупинка біля санаторію “Джерело прикарпаття” в Новому Мізуні.

10 14.00 – 15.00; 18.00 – 19.00 Поїздка “Карпатським трамваєм” до смт. Вигода.

Свій маршрут Карпатський трамвайчик починає біля моста через річку Свіча у Вигоді. Це місце своїми коліями утворює трикутник, через це його так і називають “трикутником”.  Але раніше на цьому “трикутнику” був великий склад вугілля та водокачка. Паровози на цьому трикутнику заправлялися вугіллям і водою. Інша назва цього місця “угольник” бо тут містився склад з вугіллям. В часи Радянського Союзу у місцевого керівництва виникла ідея поставити пам’ятник паровозові і лісорубам. Паровозик стояв у місцевому депо і тільки займав місце. Розробити проект пам’ятника доручили місцевому конструкторському бюро. Архітектором пам’ятника є Дзвонковський Ярослав,  який на той час працював у конструкторському бюро Вигодського лісокомбінату.  Після того як паровоза було встановлено на постамент, він якийсь час стояв без жодного підпису. Потім місцеве компартійне керівництво вирішило відзначитися і виготовило табличку про те, що пам’ятник встановлено на честь загиблих лісорубів від рук українських буржуазних націоналістів. Всі знали, що бандерівці з лісорубами і місцевиими жителями не воювали,  але “власть так вирішила”. Після 1991 року, коли Україна отримала незалежність, таблицю тихенько зняли. Цей паровоз належить до паровозів середнього навантаження на колію, яка складає 4 тони на вісь. Діаметр коліс 600 мм. Парова машина двохступінчаста, двохциліндрова. Паровоз випущений на машинобудівному заводі у Воткінську, в Росії у 1948 році. Таких паровозів було випущено близько 2000 штук. Цей паровоз у рейс брав 5 тон води і 2 тони вугілля або дров. Загальна вага паровоза 16 тон.

http://turdolyna.com.ua/karpatskiy-tramvay/

Очевидно це паровоз ВП-1 Воткінського машинобудівного заводу. На сторінці “Узкоколейные паровозы Воткинского завода” в переліку відомих паровозів ВП-1 записаний паровоз с.Вигода. Загальна назва паровозів – паровоз серії П-24 https://narrow.parovoz.com/vp.php?NG_COLUMNS=4

Известные паровозы серии ВП-1

022 Верхнее Синевидное

036 Редкино

052 Усольспецлес (с 1957)

082 Вяжспецлес (с 1957)

144 т/п в Прибалтике (с 1955)

153 МПС, Калинигр. ж.д. (с 1955)

170 ДЖД Ленинград (списан 1968)

180 Уренский ЛПХ (с 1963 до 1966; 180/1948)

215 Чёрмоз

217 Ужугская УЖД

221 Ветлянский ЛПХ (с 1957 до 1963; 048/1948)

250 Берегомет

289 Ю-Зап. ДЖД (до 1961 – пром.)

311 Валдайский ЛПХ (КВР Онегзавода, до 1954 – Маленьга)

315 т/п Тасин Бор (с 1959; Тамп.; 334/1948)

347 Верхнее Синевидное

351 Верхнее Синевидное

357 Льв. ж.д. (списан 1972, до 1960 – пром.)

360 т/п в Прибалтике (с 1954)

449 пром. (до 1962 – Заб.ж.д.; до 1956 – ????)

450 т/п в Прибалтике (с 1954)

461 пром. (до 1962 – Заб.ж.д.; до 1956 – ????)

578 Велижский ЛПХ

593 Иркутск (ИЗТМ; котёл N599)

614 Ветлянский ЛПХ (с 1957 до 1966; 1949)

623 Вача

649 Выгода

660 Бронька

694 Вяжспецлес (с 1957)

699 Редкино

732 МПС, Калинигр. ж.д. (с 1955)

760 Берегомет

754 МПС, Калинигр. ж.д. (с 1956)

865 Березовка – Неман

873 Окт.ж.д. (списан 1968; до 1960 – в/ч)

912 Лямцево (фрагменты; 1951 г.)

913 т/п в Прибалтике (с 1954)

??? Мезиновское т/п (c 1948 до 1961; 054/1947)

??? т/п Баложи (с 1949; 138/1948)

??? т/п Баложи (с 1952; 184/1948)

??? Уфалейский ЛПХ

Известные паровозы серии ВП-4

0647 Песновский ЛПХ (с 1956)
1171 Новосёлово (Свердловская обл.; жив!)
1176 Таборский ЛПХ (с 1956)
1178 Усольспецлес (с 1957)
1197 Опаринский ЛПХ (с 1956)
1203 Ниробспецлес (с 1957; 1956)
1237 Пинюгский ЛПХ (с 1956)
1243 химз-д Маарду
1265 Теплогорский ЛПХ (с 1958 до 1965)
1286 Щучье Озеро
1287 Христофоровский ЛПХ (1956)
1342 Омутнинск, Леспромчермет (1956)
1345 пром. (до 1963 - Ю-Зап.ж.д., до 1961 - пром.)
1419 КТУ Ярторф
1421 Опаринский ЛПХ (1956)
1425 Рязановка (памятник; быв. Радовицкое т/п; 1956)
1429 Орехово-Зуево (1957)
1439 Гусевское т/п (с 1957; 1451/1956)
1440 Гусевское т/п (с 1957; 1454/1956)
1442 Шатура (памятник; быв. Васькино, ст. Просница; 1956)
1452 Усольспецлес (с 1957)
1453 Усольспецлес (с 1957)
1465 Добрянский ЛПХ (с 1957 до 1966; 1956)
1478 Усольспецлес (с 1957)
1485 Усольспецлес (с 1957)
1490 Красновишерское т/п (c 1957 до 1969; 1956)
1491 Вяжспецлес (с 1957)
1497 Бизярский ЛПХ (с 1957 до 1960; 1956)
1507 Брошнев
1511 т/п Седа (с 1958 до 1983)
1520 Мытищинское т/п
1534 Пятигорский ЛПХ (с 1958 до 1969; 1957)
1563 Ниробспецлес (1957)
1593 Кизелспецлес (1957)
1594 Усольспецлес (1957)
1636 Кизелспецлес (1957)
1664 Мурашинский ЛПХ
1689 КТУ Ярторф
1758 Троицкий ЛПХ (с 1958 до 1971; 1957)
1760 Таборский ЛПХ (с 1958 до 1967)
1765 Ченецкий ЛПХ (1957)
1822 Сейвинский ЛПХ (с 1958 до 1969; 1957)
1834 пром. (до 1963 - Ю-Зап.ж.д., до 1961 - сах. з-д)
1837 пром. (до 1963 - Ю-Зап.ж.д., до 1961 - сах. з-д)
1862 Музей Талицы (до 1992 - т/п Классона, Электрогорск; 1958)
1881 Троицкий ЛПХ (с 1960 до 1968; 1958)
1894 Березовский ЛПХ (до 1969; 1958)
1897 Березовский ЛПХ (до 1972; 1958)
1901 Березовский ЛПХ (до 1969; 1958)
1905 Льв. ж.д. (списан 1960; до 1960 - пром.)
1906 Таборский ЛПХ (с 1958 до 1967)
1911 Ерга (разрезан в 2005 г.)
1974 Выгода
2040 КТУ Ярторф
2071 Юго-Камский мех. з-д (до 1979; 1958)
2078 Верх. Синевидное (в 1950-х)
2097 Пуксинка (Свердловская область; жив!)
2102 Гаинский ЛПХ (с 1959 до 1971; 1958)
2107 Гаинский ЛПХ (с 1959; 1958)
2120 ПЖМЗ (до 2001 г. - Выша; 1958)
2175 ф-ка в Фурманове (1959)
2227 Новосёлово (Свердловская обл.)
2244 Березовский ЛПХ (до 1969; 1959)
2235 т/п "Лиелайс" (2268[2271?]/1959)
2256 Ю-Зап. ДЖД (списан 1974; до 1961 - сах. з-д)
2355 Воткинский ЛПХ
2356 Воткинский ЛПХ

Паровозы проекта П24

КРАТКИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ:

Завод-разработчик	Коломенский завод
Заводы-изготовители	Коломенский, Воткинский, Локомо, Тампелла, Ганц Маваг, Хржанов, Шкода
Обозначение в СССР	П24, ВП1–ВП4, ПТ4, Кф4, Кв4, Кп4, Кч4
Годы постройки	1941–1960
Осевая формула	0-4-0
Колея, мм	750
Диаметр ведущих колёс, мм	600
Паровая машина	перегретого пара
Диаметр цилиндров паровой машины, мм	285
Ход поршня, мм	300
Система парораспределения	Гейзингера
Число дымогарных труб	56
Наружный диаметр дымогарных труб, мм	39,5/44,5
Поверхность нагрева дымогарных труб, м2	19,85
Число жаровых труб	18
Наружный диаметр жаровых труб, мм	82/89
Поверхность нагрева жаровых труб, м2	12,65
Поверхность нагрева пароперегревателя, м2	13,48
Площадь колосниковой решётки, м2	1,01
Максимальное давление пара в котле, атм	13
Расчётная индикаторная сила тяги, кг	3167
Максимальная скорость, км/ч	35
Вес паровоза порожний (служебный), т	14 (16)
Нагрузка на ведущую ось, т	4
Высота паровоза, мм	2926
Длина паровоза по буферам, мм	6208
Минимальный радиус проходимых кривых, м	40
Тормоз паровозный	паровой и ручной
Тормоз поездной	автоматический воздушный
Число осей тендера	3
База тендера, мм	2040
Длина тендера, мм	4436
Длина паровоза с тендером, мм	10644
Запас топлива в тендере, м3	1,9
Запас воды в тендере, м3	5,2
Вес тендера порожний (служебный), т	4,8 (12)

http://www.dzd-ussr.ru/ps/p24/tth.html

Молоді екскурсоводи розказують, що цей механізм працював на колії як очищувач снігу. Проте на ранніх відео можна бачити, що то була дрезина, на яку поставили бутафорський “паровоз”. Можливо що та дрезина мала пристрій для очистки колії від снігу.

Боло́то Ширкове́ць — гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в Калуському районі Івано-Франківської області, між селами Старий Мізунь і Новий Мізунь, у межах Вигодської улоговини.

Площа природоохоронної території 12 га. Створена 1975 року. Перебуває у віданні ДП «Вигодське лісове господарство».

Охороняється верхове болото, розташоване у видолинку на нижній терасі річки Мизунки, на висоті 500–550 м над р. м. Центральна частина болота оліготрофна, з пригніченою сосною та переважанням багно-сфагнових ценозів. На мезотрофній частині болота переважають осоково-сфагнові угруповання.

З рідкісних видів ростуть росичка круглолиста, а також журавлина дрібноплода, занесена до Червоної книги України.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C

Узкоколейный паровоз серии П-24 (Kv-4) из бумаги

	26.03.2016, 21:30
Сборная модель для склеивания из бумаги/картона своими руками Название: Узкоколейный паровоз серии П-24 (Kv-4) Формат файла: PNG Масштаб макета: 1:45 Формат листа: А4 Размер файла: 4,1 мб. Листов всего/выкройки: 6/5 Скачать бесплатно шаблоны и схемы для сборки бумажной модели узкоколейного паровоза серии П-24 (Kv-4) Kv-4.rar papercraft free download template

https://www.facebook.com/lvivphotomuseum/videos/1349872102020822