Фотографії Олександра Підліснюка

Екскурсія шахтою “Ново-Голинь”

Feb 19, 2017

18 лютого 2000 року у шахті Ново-Голинь Володимиром Ротновим була проведена (мабуть остання) екскурсія для пятьох калушан: 1. Мирослав Грибінник; 2. Олег Себастіян; 3. Олег Першин; 4. Іван Лехів; 5. Віктор Захаров (відеооператор).

Утилізація. 2013 рік.

https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=4095.msg24637#msg24637

04.08.2013 15:08:07

https://versii.if.ua/novunu/ekskurs-po-zakinutim-shahtam-kalusha-foto/

20 Сер 2013 | 18:20

МИКОЛА ГРАБОВЕЦЬКИЙ

засновник видання, журналіст. Член Національної Спілки Журналістів України з 2014 року. Учасник двох Революцій в Україні. Автор понад 1000 матеріалів на сайті VERSII.IF.UA та деяких інших виданнях.

Доброго всім часу доби. Сьогодні мова піде про «смерть» об’єкта. На жаль, говорити про те, що можна потрапити в Калуські шахти вже неможливо.

Згідно з планами розміщення шахт – вони проходять під землею практично під усім містом. У часи, коли ще всередині активно велася робота, можна було потрапити з однієї частини міста в іншу під землею – всі системи були з’єднані. Всього налічується 4 різних шахти: Сільвін (була побудована ще за Австро-угорської імперії і закрита найпершої при СРСР), Голинь (була закрита другою і поруч створена нова шахта Ново-Голинь), Ново-Голинь і Пійло (було побудовано тільки 3 стволи з яких один головний, один допоміжний – розміщений в метрах 20-30 від головного і вентиляційний). Всього, якщо вірити карті, в місті було побудовано близько 17 стволів до шахт. Деякі ще збереглися разом з копрами зверху.

Ця система будувалася самою останньою. І через проблеми з грунтовими водами будівництво завершено не було. Як я вже писав, було побудовано 3 стволи і на цьому будівництво закінчилося і об’єкт залишили. Всередині розробка виробок не велась. На поточний момент нічого не охороняється, а всередині стволів потроху збирається вода.

Ось так виглядає головний ствол

Кинутий камінчик з наростаючим гудінням полетів вниз і з великим шумом вдарився об дно

У сусідній будівлі ще залишилися механізми

Допоміжний ствол виглядав набагато сумніше. Підійти нормально до нього було досить складно через сміття. Погляд на головний ствол з висоти

Заодно, раз я вже забрався наверх – панорамка місцевості

Останній погляд на два копра і переходимо до наступної системи

Нею стала Ново-Голинь, тому що Голинь пропустили

Це остання шахта з допомогою, якої велося видобування солей. Крім головного ствола у неї було ще чотири вентиляційних – ствол номер два закрився раніше всіх і був засипаний. Це все, що залишилося на поверхні

Замість другого ствола на відстані метрів трьохсот був споруджений ствол номер п’ять. З вельми монументальної вентиляцією

Ствол також був засипаний. Ймовірно, це було зроблено через близьке розміщення до села – не здивуюся, якщо там траплялися нещасні випадки за участю місцевого населення. Наступним розглянемо ствол номер три. Він мене дещо здивував бо був не з тюбінгів, а з цегли

Кількість сміття в цьому стволі обумовлено тим, що навколо нього було влаштоване стихійне сміттєзвалище. На даний момент він практично засипаний. Глибина його не більше метрів 50 – дно видно.

Поруч з цим стволом для річки споруджено цікавий колектор. Зроблений він був за допомогою шахтних кріплень. Його довжина приблизно 300 метрів і з одного кінця можна побачити інший. Так як колектор практично прямий з’являється забавна ілюзія, що вихід поруч і він маленький.

Рівень води в деяких місцях сягав попереку, а в деяких можна був нижче щиколотки. Висота приблизно метри чотири, ширина метра три-чотири.

На жаль, колектор дуже однотипний, і тому нудний

Подекуди бетон відвалився і видно кріплення

Ну а ми тим часом продовжуємо огляд шахти Ново-Голинь. Останній ствол, про який мені хотілося б розповісти, перш ніж перейти до головного ствола це четвертий. Він же служив запасним виходом. У нього ми й пробували спускатися, в надії потрапити на вентиляційний горизонт – схеми розміщення штреків і горизонтів у мене були на руках.

“Людський ходок” був повністю з дерев’яних балок. І якщо перші метрів двадцять по них ще можна було спускатися, то далі все було аварійне і прогниле

Але надії наші були зруйновані. Ствол вже засипали вище ніж розташований вентиляційний горизонт – спустившись вниз не було знайдено нічого крім дніща. Внизу “людський ходок” висів у повітрі і не був ніяк закріплений. Доводилося лізти по тюбінгам. Спуском займався Онікс, а я в цей час сидів нагорі і прислухався до шуму внизу, побоюючись, як би його там не завалило. В один момент, коли після сильного падіння чогось внизу настала тиша на хвилин п’ять, я вже хотів дзвонити в мнс, але шуми внизу знову почалися і я заспокоївся

А тепер безпосередньо про головний ствол. Буквально на початку цього року, коли ми приїжджали глянути на нього – всередину потрапити не вдалося. Охоронець зрідка проходив по території, а шлях до ствола перекривали заварені ворота. Крізь щілини всередині було видно кліть

Приїхавши туди недавно ми офігіли – копр був продірявлений з двох сторін. Кліть вже зпилена і можна було спокійно підійти і глянути всередину ствола. Такими темпами скоро від цього місця нічого не залишиться

Усередині видно водичку, система вже повністю затоплена. На жаль

У сусідніх технічних приміщеннях ще залишилися механізми, за допомогою яких здійснювався спуск / підйом

На жаль, всередині лампової було далеко не тепло і лампово

Збираючись йти, вирішили все-таки заглянути в раздестроенний адмін-корпус. Усередині чекав забавний каламбурчик, зрозумілий тільки якщо його перекласти російською з української

“Сховище” можна перекласти як “склад” і як “убежище”. Звичайно ж, першою думкою було саме “убежище противогазов”. Словосполучення це трохи підірвало мені мозок.

Фотографувати на штативі мені було лінь, а фотки з високим ІСО мені не подобаються. Тому з адмінки буде мінімум фоток. Та, втім, там мало що можна було нормально сфотографувати – половина будівлі згоріла

При огляді приміщень були знайдені різні плани, схеми і забавні плакати

У кабінеті дирекції була знайдена схема будови ствола

А в цій кімнаті ми набрали достатньо літератури по шахтній справі.

На цьому ми покинули Ново-Голинь і вирушили до останнього пункту нашої подорожі – шахті Сільвін

Знайти хоч щось ціле там не вдалося. Ця шахта була найстаріша і закрилася найпершою. Поряд з головним стволом був старий Калійний завод – “новий” зараз знаходиться недалеко від Ново-Голинь (у лапках тому що ступінь дестрою цього заводу досить велика, хоча зараз за нього активно взялися китайці і навіть планують відновити будівництво і почати видобуток з системи Пійло)

Від стволів тут залишився один лиш спогад, та шматки вентиляційних споруд

Єдиний більш менш цілий ствол від цієї системи називається Хотин. Зберігся за рахунок того, що стоїть на території автосервісу

Але при останньому нашому відвідуванні його, з тюбінгів вниз стікав сильний потік води. Так що про спуск і мови бути не може

Все це, звичайно, дуже сумно. Попади ми хоч на десять років раніше сюди – можливо ще вдалося б прогулятися під землею. А зараз цей об’єкт вже остаточно мертвий.

http://explorer.lviv.ua

Утилізація. 2019 рік.

Шахти Калуша або як ми втратили ще один туристичний об`єкт

https://explorer.lviv.ua/forum/index.php?topic=7978.msg53465#msg53465

Туристів – у шахту

Мої фотографії 2023 року

День шахтаря