В пошуках моршинської ропи. Частина ІІ.

Якщо в перших двох частинах я намагався описати якісь залишки польської і частково радянської курортної господарки на території Моршинського родовища, в цій частині я спробую показати сучасну господарку, точніше буде меншу частину курортної економіки, яка доповнює основну діяльність моршинських курортів. Більшість курортників, після закінчення терміну перебування, купують в Моршині фасовану ропу, якою, по рекомендаціям і через певний термін, продовжують лікування вдома. Та ропа десь розливається і продається в Моршині в різних місцях і я назвав цю частину з описом продажі війною пляшок.

Війною пляшок мною названа конкурентна боротьба виробників, дійсних чи мнимих, двох продуктів під назвою “Моршинська ропа №6”, які були розлиті в різні за оформленням і ємністю пляшки. Та боротьба, догадуюсь, в різні часи з різною інтенсивністю, відбувалась на сайтах тих виробників, в аптеках, навіть на базарах.

Коментатор з ніком “Ігор Божко”, коментуючи 5 листопада 2022 року, розміщений в мережі матеріал “Варивода І.М., Черкес С.О. Моршин: путівник” (https://www.dzerelce.org.ua/morshyn/morshyn_book2.htm#comment-65488), пише: “У Моршині йде змагання між скляними пляшками ропи 0,5л по цілому місту та зеленими пластиковими 0,7л у аптеках. “Монополісти” скважин за двірцем у Моршині, з зеленим пластиком (матеріалом, непридатним для тривалого зберігання лікарських розчинів), оголошують всіх інших, реалізаторами підробки… Продавці скляних пляшок твердять, що у них ропа з Бані Лисовецької, про що і пише стаття, а скважини у Моршині (звідки вони раніше брали ропу) втратили ліцензію та відібрані у власника. Де правда?”. Сам матеріал застарілий, написаний в часи, коли працювали деякі скважини Моршинського родовища і можна здогадатись, що тоді конкуренція була гостріша. В сьогоднішній ситуації офіційно працюють тільки свердловини Нинівського родовища:

– Свердловина 1-К (49.127473 пн. ш., 23.785308 сх. д.);

– Свердловина 2-К (49.127111 пн. ш., 23.786941 сх. д.);

– Свердловина 3-К (49.126751 пн. ш., 23.7882.

Показую їх розташування і фотографії з дисертації М.В.Головатого, зроблені приблизно в 2016 році.

Дві пляшки і дві сторінки в мережі

Перша сторінка представляє дві юридичні особи – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІНЗАВОД (ТЗОВ “МІНЗАВОД”) і ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ГІДРОГЕОЛОГ (ТЗОВ “ГІДРОГЕОЛОГ”).

Згідно Єдиного державного реєстру

ТзОВ “Мінзавод” – основний вид діяльності (КВЕД) – 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Інші: 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки.

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля

47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

ТзОВ “Гідрогеолог” – основний вид діяльності (КВЕД) 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки.

Інші види діяльності: Неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно цього функції двох підприємств розділені і відповідно до основного виду діяльності спеціальний дозвіл Державної служби геології та надр України на користування надрами реєстраційний номер 3774 від 30.12.2005 був наданий ТзОВ “Мінзавод”.

КВЕД — це класифікація видів економічної діяльності, яка використовується для кодування бізнесу в Україні. Вона є частиною державної системи класифікації та кодування інформації і використовується для статистичних, фінансових та управлінських цілей. Фізичні особи-підприємці та юридичні особи повинні обрати відповідний КВЕД для своєї діяльності під час реєстрації, щоб офіційно займатися певним видом бізнесу. Відповідно до основних аспектів КВЕД підприємство має право займатися бізнесом лише за тими видами діяльності, що зазначені у його реєстраційних документах.

Сторінка інформує, що “ТзОВ “Мінзавод” є одноосібним власником ліцензії (спеціального дозволу) та гірничних відводів на користування Моршинським родовищем лікувальних розсолів, отже являється єдиним підприємством, яке має право на видобуток ропи і забезпечення нею закладів курорту. ТзОВ “Гідрогеолог” є власником ТУ У 15.9-30605590 “Моршинська ропа №6” на виготовлення фасованої ропи. Загальний маркетинг, виготовлення і просування продукції здійснює захищена державою ТМ “Моршинська ропа №6″”.

Втім в більшості інформація на сторінці застаріла, не поновлюється і користуватися там сьогодні можна тільки телефоном, по якому замовляють ропу.

Також сторінка дає опис своє пляшки і суворо попереджає: “Моршинська ропа продається тільки в зелених або голубих пластикових пляшках об’ємом 0,7 літра оригінальної форми з витисненим рельєфним написом “МОРШИНСЬКА РОПА”, корок червоного кольору з зображенням ТЗ “Моршинська ропа №6”.Етикетка зеленого кольору з зображенням ТЗ ”Моршинська ропа №6”(дивіться фото в розділі “головна” ), обов’язково вказано виробника, контактні дані і дату розливу. У випадку добровільної сертифікації партії в системі Укрсепро під “трилисником” Укрсепро вказується номер органу сертифікації.

В кожному разі рідина, котра розлита в скляну тару, або в ПЕТ-пляшку що не відповідає наведеному опису, є фальсифікатом.

Торгівля фальсифікатом широко поширена в Україні, особливо на курортах Трускавець та Моршин.

Як сировина для виробництва фальсифікату використовується технічна ропа для ванн. Технічну ропу не відрізнити за кольором та прозорістю, на смак вона дуже схожа на Моршинську ропу, однак в ній відсутні унікальні лікувальні компоненти. Така ропа не лікує, в кращому разі вона не причинить шкоди Вашому організму. Крім технічної ропи фальсифікатори використовують соляний розчин, а то й звичайну воду.

В Моршині справжня ропа продається безпосередньо з родовища та через аптеки. В кожному разі, рідина, котра розлита в скляну тару, або в ПЕТ-пляшку об’ємом іншим, аніж 0,7 літру, є фальсифікатом.”

На окремій листівці виробники зазначають:

Згідно інформації на пляшці виробником продукту, який міститься в пляшці є ТМ “Моршинська ропа №6”. Розлив в пляшки здійснив ТзОВ “Гідрогеолог”, яке є власником ТУ У 15.9-30605590 “Моршинська ропа №6” на виготовлення фасованої ропи. Ропу ТзОВ “Гідрогеолог” отримує від ТзОВ “Мінзавод”, яке є одноосібним власником ліцензії (спеціального дозволу) та гірничних відводів на користування Моршинським родовищем лікувальних розсолів, отже являється єдиним підприємством, яке має право на видобуток ропи цього родовища і забезпечення нею закладів курорту.

Згідно статті 1 Закону України “Про захист прав споживачів”: “виробник – суб’єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім’я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб’єкта господарювання; або імпортує товар;” Тобто формально ТзОВ “Гідрогеолог” можна рахувати виробником.

Але на сьогоднішній день з 16 серпня 2022 року припинено право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №3774 від 30.12.2005, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю “МІНЗАВОД”. Причому підприємство видобуток ропи не здійснює вже з другого кварталу 2020 року і ніякої діяльності на місці ні з видобування ні з розливу не спостерігається.

При покупці пляшки в аптеках Моршина, продавці можуть показати паспорт якості, оформлений ТзОВ “Гідрогеолог”.

Що означає той бальнеологічний висновок МОЗ України №382-385 від 09.10.20127, на який посилається цей паспорт якості? В мережі знайти його неможливо, але він і його зміст згадується в наведеному в другій частині рішенню Антимонопольного комітету України № 365-р від 21 грудня 2023 р., яке інформує: “Листом від 25.04.2023 № 03-38/10621/2-23 (вх. Комітету № 6-04/6180 від 25.04.2023) МОЗ повідомило, зокрема, про таке – За інформацією Українського науково-дослідного інституту реабілітації та курортології Міністерства охорони здоров’я України, за результатами робіт із медико-біологічної оцінки щодо мінеральної природної лікувальної води свердловини № 2-ре (Джерело № 6) (село Баня Лисовицька Моршинської територіальної громади Львівської обл.) оформлено медичні (бальнеологічні) висновки від 24.12.2008 № 212/1, від 09.10.2012 № 382, від 09.10.2012 № 383, від 09.10.2012 № 384 та від 09.10.2012 № 385.”
Тобто, бальнеологічний висновок МОЗ № 382 -385 від 09.10.2012 року, на який посилається паспорт якості і який використовують всі аптеки Моршина, до продукту в цих пляшках 0,7 л відношення не має, так як з свердловини № 2-ре сьогодні ропу не добувають. В принципі згідно Закону України “Про захист прав споживачів” виробник продукту до певної межі і до певного часу може почепити свою товарну марку на будь-що. Але якщо це фальшивий продукт то і, відповідно, це буде фальшивий виробник. Згідно даних ЄДР ТзОВ “Гідрогеолог” сьогодні активно працює, бере участь в тендерах, поставляє лікувальним закладам ропу. Чи використовується при цьому той же паспорт якості — невідомо. Постає питання — звідки береться та ропа? На базарі пліткують, що вони якимись шляхами дістають ропу з Нинівського родовища. Якщо дійсно так, то ропа та якісна, а ці конкурентні “фінти” з фірмовим оформленням і фальшивими паспортами якості, нам, споживачам, байдужі і ми будемо сприймати це як цікаві елементи українського примітивного капіталізму.

При відвідинах аптек я навіть пробував вимагати накладні на ті пляшки, намагаючись таким чином зрозуміти до кінця шляхи їх появи. Було все, крім накладних. Хамство, якась брехня, намагались підсунути папери, які до питання не мають відношення.

Другим виробником, який веде сторінку і продає розлиту в пляшки 0,5 л ропу є ДП “САНАТОРІЙ “МОРШИНКУРОРТ” ПрАТ “УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ”. Основний вид діяльності за КВЕД – 86.10 Діяльність лікарняних закладів. Інші види діяльності: Інші види освіти, н.в.і.у., Загальна медична практика, Інша діяльність у сфері охорони здоров’я, Функціювання театральних і концертних залів, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, Постачання інших готових страв, Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, Діяльність головних управлінь (хед-офісів), Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, Рекламні агентства, Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря.

В 2016 році підприємство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами Нинівського родовища.

На їхній сторінці є навіть зображення пляшки 0,7 л

Потім на сторінці “Сертифікат реп” є навіть два посилання “Дивитись сертифікати для скляної пляшки 0,5” і “Дивитись сертифікати для пластикової пляшки 0,7”, але активний і відкривається тільки перший.

З якими цілями ДП “САНАТОРІЙ “МОРШИНКУРОРТ” планувало в минулому чи майбутньому розмістити на своїй сторінці сертифікати для пластикової пляшки 0,7? Навряд чи це можуть бути наміри отримати дозвіл на використання тих свердловин, які колись використовував ТзОВ “Гідрогеолог”. Тим більше, що в 2023 році на аукціоні ТОВ «ЛІРАНС» придбало спеціальний дозвіл на користування надрами родовища «Ділянка «Баня» (свердловини №№ 3 ре, 2 ре, 4 р). Навряд чи це спроби якось прибрати з ринку конкурента. Від конкурента залишились тільки ця “ТМ Моршинська ропа №6” і розфарбована етикетка на пляшці. То чому б не спробувати не використати для понтів цю ТМ і етикетку. Ну для особливо прискіпливих можна замість ТМ вказати “Етикетка зеленого кольору із зображенням ТЗ «Моршинська ропа № 6”. Так як і робить то ТОВ «ЛІРАНС». Придбавши спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування вод підземних мінеральних, ТОВ «ЛІРАНС» не інвестує видобуток, не займається їх видобуванням, а використовує той дозвіл для понтів, помістивши інформацію про дозвіл на етикетках і в описах продукції – води питної «Aqua baby». Що врешті стало предметом розбору в Антимонопольному комітеті України. https://amcu.gov.ua/storage/app/uploads/public/691/30e/114/69130e114c461846869664.pdf

Додаткові питання виникають до документів, які перелічені на сторінці ДП: спеціальний дозвіл на користування надрами, № 6113 від 07.04.2016 року, довідка про кондиції на мінеральні води …, № 1226/1 від 27.12.2013 року, медичний (бальнеологічний) висновок, №№ 357- 360 від 28.02.2012 року протокол випробувань хімічного складу, № 351 від 18.09.2017 року, виданий Українським НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, паспорт радіаційної якості лікувальних розсолів з свердловин від 10.08.2017 року. З дозволу показана тільки перша сторінка, а в паспорті радіаційної якості чомусь затерта назва суб’єкта, якому виданий паспорт.

Пляшка 0,5 л, яка продається в аптеках Моршина.

Розлито на замовлення ФОП Дмитрук М.Ю. з сировини СКК “МОРШИНКУРОРТ” означає, що формально виробником ції ропи є ФОП Дмитрук М.Ю. Пошук в мережі показує тільки трьох фізичних осіб з такою фамілією і ініціалами, які сьогодні зареєстровані як фізичні особи-підприємці. Дмитрук Марія Юріївна, яка проживає в м.Тернополі і займається роздрібною торгівлею; Дмитрук Максим Юрійович, який проживає в м.Бердичеві і займається роздрібною торгівлею і вирощуванням зернових культур; Дмитрук Марина Юрієвна, яка проживає в селі Глибочок Житомирської області і займається роздрібною торгівлею м’ясом і м’ясними продуктами в спеціалізованих магазинах та наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Накладні на отримання цих пляшок я не відважився просити. Втім атрибут “накладні” є складовою легального суб’єкта господарської діяльності, який займається продажем товару. Це місце в бюветі скоріше схоже на ті другі тимчасові місця продажі, які поруч бювету продають ропу “гаражного” розливу.

Крім аптек, ці пляшки продаються в бюветі. Для продажі відведена ціла велика кімната, де чоловік і жінка продають ці пляшки 0,5 л, а також можуть налити при продажі у власну посуду довільного розміру.

Я був в цьому пункті продажі два рази. Перший раз фотографував, щось пробував розпитати. Другий раз на продажі була тільки жінка яка вже мене запам’ятала, на столі продажі в неї був якийсь документ, який, як я зрозумів, пропонував інформацію про товар для покупців. Я взяв його і витягнув фотоапарат. Це чомусь жінку розсердило, вона гнівно намагалась вихопити папір у мене. Втім і я на підвищених тонах почав розмовляти з нею, документ взяв і зробив копію. Там були запаяні у файл зашуркані і неохайні від довгого вживання два папери від різних документів. Перший папір — завірена канцелярією ДП копія першої сторінки спеціального дозволу на користування надрами № 6113 від 07.04.2016 року, другий — також завірена копія другої сторінки медичного (бальнеологічного) висновку від 28.02.2012 року.

Ну і завжди доступна в асортименті моршинська ропа “гаражного” розливу

І на завершення про той жетон, який я показав на початках і який купив на аукціоні в мережі.

Під час збору цього матеріалу я познайомився в мережі з кількома краєзнавцями, які займаються історією Моршина, і показав їм цю знахідку. Жоден з них ніколи цей жетон не бачили і історія його виготовлення невідома. Судячи з сучасного герба Моршина, жетон зроблений в часи Незалежності і дві дати на ньому пов’язані з історією Моршина. Перша дата 1482 — це дата першої письмової згадки про Моршин, яка датована 2 січня 1482 р. в судовому записі, де згадувалось, що село Моршин належало шляхтичу Юрію (Юхну) Нагваздану та входило до складу Польського королівства. Другою датою 1878 рахується дата офіційного відкриття курорту, 1878 рік став роком першого офіційного лікувального сезону з відкриттям «Закладу для лікування грудних захворювань». Так як це описує в хронології курорту Вітольд Зембіцький.

Жетон має два клейма, прокоментувати які я поки що повністю не вмію. Можу тільки сказати, що на другому клеймі цифра 900 біля тризуба вказує на частку чистого срібла у сплаві. Враховуючи це, можна зробити висновок, що скоріш за все цей жетон чи ці жетони в невеликій кількості були як “розвага” для якогось вузького кола людей. Пробу робить державне підприємство, її треба організувати, заплатити за аналіз матеріалу… Це могла зробити або влада, або якась курортна адміністрація або можливо місцева парафія.